Україну врятує … коронавірус?

Україну врятує … коронавірус?

Нещодавно шведський економіст і старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд заявив, що Україна постраждає від пандемії коронавірусу значно менше, ніж інші країни Європи. “Зараз здається, що світова фінансова криза вплине на світ куди сильніше, ніж у 2008-2009 роках. Але, повірте, Україна цього разу постраждає набагато менше”, – підкреслив він. Більше того, Аслунд також додав, що структура української економіки сьогодні більш захищена, на відміну від інших розвинутіших держав.

То чи можна вважати, що Україна постраждає менше, ніж європейські країни, у чому полягає наша перевага і як використати ці умови нам на користь? Про це журналісту ІА «Вголос» розповіли експерт з економіки Борис Кушнірук, ексміністр економіки Володимир Лановий та доктор економічних наук Олег Кузьмін.

Чи є підстави вважати, що Україна постраждає менше, ніж у 2008-му році та ніж інші більш розвинені держави сьогодні?

Борис Кушнірук:

Є один суттєвий фактор, який дійсно має місце у ситуації зі світовою економічною кризою: фактор кредитів. Криза у 2008-му році значною мірою була спричинена «надутістю» активів. Тоді Україна набрала кредитів приблизно на 100 мільярдів доларів через банки і товарні кредити. Це призвело до суттєвого підвищення вартості активів. Тоді подорожчала земля, квартири та інші речі, а коли сталася криза і припинились усі ці кредити, ця «бульбашка» почала стрімко здуватись. Це призвело до фізичного скорочення активності, яка була «надута» за рахунок цих кредитів. Люди просто перестали купувати автівки, будинки, квартири і таке інше.  Також перестав ввозитись імпорт, що теж позначилось на казні. Я добре пам’ятаю цю цифру: у 2008-му році, ще до початку кризи, у нас понад 60% державного бюджету формувалось за рахунок імпорту. Це абсолютно неправильно і коли це в один момент зупинилось, відбувся колапс. У результаті, як ми пам’ятаємо, наша економіка впала на 15%.

Сьогодні ж Україна пішла в іншу крайність: з 2014-го року ми майже повністю перестали кредитувати економіку. Частина банків закрилася, а ті, що залишились, майже не видавали кредитів. Криза, з якою ми зіштовхнулись наприкінці минулого року, це наслідки надто жорсткої національної монетарної політики. Але тут є інший момент: оцього «здування» економіки зараз не може бути, бо ніхто її не «надував». Якщо імпорт не робиться за рахунок кредитів, то у нього є свій обсяг, який неможливо зменшити.

Виходячи із цих міркувань, масштаб кризи у цьому контексті для України дійсно може бути меншим. У нас є інші проблеми, які можуть погіршити ситуацію, оскільки, окрім фактору скорочення світової економіки, є ще фактор внутрішніх помилок. Я маю на увазі те, як ми проводимо ці карантинні заходи, наскільки вони співвідносяться із ризиками коронавірусу і які наслідки це все буде мати для економіки з точки зору доходів для домогосподарства. Ба більше, якщо США і країни Євросоюзу мають можливість просто надрукувати гроші (значна частина доларів та євро розходяться в інші держави, а з ними і частина інфляції), то ніхто у світі, крім нас, не користується гривнями. Тому ми можемо зіткнутись не так із економічними проблемами, як із тим, що соціальні проблеми можуть бути дуже гострими, особливо із урахуванням російського фактору. Це все може призвести до соціально-економічного вибуху і хаосу. А це вже є набагато гіршим, ніж світова економічна криза.

Володимир Лановий:

Якщо порівнювати Україну із європейськими країнами, то ми пам’ятаємо, що у 2008-му році ми набагато глибше впали у кризу, ніж Польща та інші держави.

Що стосується фінансового забезпечення людей, то зараз актуальніше брати до уваги не ВВП, а те, як підтримати наших споживачів, щоб вони не були голодними, купували товари і тоді наше виробництво не буде втрачати. Поки що у нас нічого подібного ніхто не робить, на відміну від інших країн, які допомагають малому та середньому бізнесу і людям з малим рівнем доходів. Тому у нас криза буде глибшою у плані вразливості населення і споживчого сектору.

Я думаю, що Андерс Аслунд мав на увазі те, що у нас більше постраждає галузь, яка виробляє товари і надає послуги для населення. А у західних країнах більше постраждають підприємства, бо, як відомо, індекси фондових бірж падають через те, що ніхто не хоче ризикувати. У нас фактично немає фондових бірж, немає інформації про падіння вартості акцій, а цими акціями переважно володіють олігархи, які нікому нічого не продають. Це є причиною того, що капітал, так би мовити, продовжує працювати. Іншими словами, відсутність фондових ринків та дрібних власників привела до того, що у нас не зменшуються інвестиції. Олігархи хочуть, щоб їхні заводи працювали і тому не продають акції, через що і ціни на них не падають. Тому у такому плані олігархічний лад є кращим, ніж демократичний, у якому є фондові відносини. З точки зору економічного виробництва, коронавірус менше вплине на нас, ніж на європейські держави. Аслунд, на мою думку, хотів зауважити, що у нас інші умови, проте це не означає, що у нас буде менше падіння у споживчому секторі.

Олег Кузьмін:

Тут все залежатиме від політики нашого уряду. Якщо буде обрана оптимальна політика і будуть розроблені ефективні плани, то звісно, що можна вийти на доволі високий рівень і не дуже сильно постраждати він світової економічної кризи, яку причинив коронавірус. На всі ці речі впливають дуже багато факторів: робота Верховної Ради із затвердження законів, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями (МВФ, Світовий банк та інші) та тривалість цього карантину.

Тому тут діє дуже багато чинників і я вважаю, що так категорично заявляти просто не можна.

То є все ж якась перевага України за умов світової економічної кризи?

Борис Кушнірук:

Наша перевага полягає лише у тому, що Європа і США «надували» свою економіку кредитами. Україна проводила політику дуже обмеженого нарощення боргів як банками, так і урядом. У 2019 році ми закрили приблизно 52% державного боргу від ВВП, бо коли гривня зміцнилася, то у нас знизився борг у гривні. У будь-якому випадку можна сказати, що відношення нашого боргу до ВВП є значно кращим, ніж у 2018-му та 2019-му роках. Саме це стало причиною того, що ми підійшли до усіх цих проблем у значно кращому стані, ніж, наприклад, Італія, у якій співвідношення державного боргу до ВВП складає 135% у той час, коли в нас – 52%. Звісно ж, італійцям надрукують гроші, як я казав, але це все одно шлях у нікуди, бо тоді борг лише зросте.

Володимир Лановий:

Ми менше страждаємо під час падінь світової економіки, але більше втрачаємо при її підйомах

Це не перевага, я б сказав. Навпаки, наша відстала економіка є менш чутливою до змін. Якщо є криза, то економіка має бути чутливою і реагувати на це. Наприклад, повинні закриватись старі виробництва, а гроші мають інвестуватись у нові. У нас же нічого подібного не відбувається під час криз тому, що вартість капіталу, як я вже казав, не пов’язана із падіннями чи підйомами економіки світу. Виходить так: ми менше страждаємо під час різного типу падінь, але більше втрачаємо при підйомах світової економіки. В інших країнах при таких підйомах збільшують надходження капіталу і вони стають привабливими для інвестицій, а Україна, навіть під час підйому, ні для кого не приваблива. Тобто, у нас і коливання вгору є меншим, і падіння, мабуть, буде трішки меншим. Я думаю, що це погано, бо ми залишаємось у дрімучому сировинному стані й не маємо жодних перспектив із точки зору якості нашої економіки, зростання виробництва і появи нових робочих місць.

Олег Кузьмін:

Наші недоліки стали нашою перевагою. У нас менш розвинутий туризм, тому до нас приїхало менше хворих. Також у нас немає стільки проблем з іншими країнами, як держави Європейського Союзу між собою. У них надто тісні зв’язки, відкриті кордони, тому проблеми і хвороби там поширюються набагато швидше. Людина протягом кількох годин може бути у кількох різних державах і розносити той же вірус, наприклад.

Ще один наш недолік, який став перевагою, полягає у тому, що ми є ресурсною країною. У більшості випадків ми не виробляємо кінцеву продукцію, а постачаємо сировину, яка у будь-якому випадку буде потрібна усім.

Що потрібно, щоб використати економічну кризу на користь України?

Борис Кушнірук:

Тут просто потрібні мізки, яких, як на мене, бракує нашій владі. Ця криза може бути доволі важкою з урахуванням тих факторів, які я вказав: соціальний і зовнішньоекономічний. Це все передбачає певну правильну поведінку нашого кабміну і Верховної Ради у плані співпраці із нашими західними партнерами. Також має проводитись адекватна економічна політика в Україні. У нас є проект урядової програми, який вже затвердили, але ще не проголосували наші нардепи. На мою думку, це не програма, а просто порожній набір фраз і речень, який не має жодного сенсу. Таким є і стан людей, які керують країною, що із цим можна зробити?

Володимир Лановий:

Якщо б у нас була нормальна держава та її інститути, то ми б мали посилити роль держави у сьогоднішніх процесах задля подолання усіх можливих негативів. Наприклад, держава зараз мала б активніше працювати у фармацевтичній галузі, у наданні медичних послуг та розвивати лікарняний сектор. Держава мала б покращувати різні галузі, які виявились недостатніми, але дуже перспективними. Саме Україна мала б інвестувати у такі речі. У нас могли б бути реальними структурні зміни за участю держави. Натомість ці зміни у нас відбуваються у бюджетному процесі. У нас є дуже багато надлишкових витрат, які можна було б скоротити і зекономити гроші. Особливо це стосується бюрократії: треба зменшувати сам апарат, вдосконалювати систему управління і максимально скорочувати витрати на цю галузь. Цей вірус вказує кожній країні, чому саме вона приділяє недостатньо уваги. Це і медицина, і екологія, і люди похилого віку. Весь світ має відреагувати зростанням соціальних витрат і зростанням сфери послуг для населення. Україна поки що ніяк не реагує.

Олег Кузьмін:

Для початку нам необхідно розробити ефективний план розвитку української економіки у цих екстремальних умовах. До того ж, у нас має бути кілька напрямів такого плану. Перший напрям має працювати за умови, що ми, все-таки, закінчимо карантин 24 квітня. Треба розписати наші дії у такому випадку. Другий варіант треба розробити на випадок, якщо карантин триватиме довше. Також нам треба передбачити варіант, що карантин буде продовжено аж до вересня. У кожному із цих напрямів ми повинні продумати, які галузі економіки повинні продовжувати свою роботу, які підприємства мають працювати, як їм надати певні можливості, як постачати продукцію, яким чином мають працювати логістичні системи і таке інше. Тільки у такому випадку ці всі речі дадуть нам можливість не програти у цей важкий період.

Роман Гурський, ІА «Вголос».

Всі матеріали на сайті захищені
згідно законодавства України