Парубій поза підозрою, СБУ кошмарить антимайдан. Що змінилося при Зеленський в справі 2 травня

Парубій поза підозрою, СБУ кошмарить антимайдан. Що змінилося при Зеленський в справі 2 травня

Завтра Україна відзначає шосту річницю трагедії в Одесі. 2 травня 2014 року в місті відбулося зіткнення між прихильниками Майдану та Антимайдану, в ході яких були жертви з обох сторін. А потім майданівці спалили десятки своїх супротивників, закидавши "коктейлями Молотова" Будинок профспілок.

Справа не розслідувалася при Порошенко. І були деякі сподівання, що при Зеленському це зміниться.

"Страна" згадує трагічні події того дня і що змінилося у ставленні до трагедії при новому президенті.

Масове вбивство та розслідування

 

Травень 2014 року був в Україні дуже тривожним - на Донбасі вже йшла війна, Крим остаточно пішов під Росію, спливали останні тижні президентської гонки. А південний схід, підконтрольний території країни, бунтував проти Майдану, який переміг у Києві.

Епіцентр цього протистояння був на той момент в Одесі. 2 травня тут зіткнулися Антимайданівці та прихильники нової влади.

Підсумок зіткнень відомий - противники Майдану, які закрилися в будинку профспілок на Куликовому полі, згоріли заживо - їх закидали пляшками із запальною сумішшю радикали й націоналісти. При мовчазному потуранні влади. І не виключено, що з їхнього благословення.

Конфлікт розвивався так. В Одесу 2 травня приїхало багато футбольних фанатів із Харкова - в місті повинен був грати "Металіст" з місцевою командою "Чорноморець".

Це був "націоналістичний десант", який висадився в Одесі - більшість уболівальників була ультпраправими. Мабуть, тому місцеві прихильники Майдану й запланували свій марш "За єдину Україну" саме на цей день.

Вони збиралися пройти вулицею Дерибасівською до стадіону "Чорноморець" і в парк імені Шевченка.

Паралельно на Куликовому полі перебувало наметове містечко Антимайдан, яке місто постановило прибрати для підготовки до Дня перемоги.

Противники нової влади вирішили, що марш "За єдину Україну" стане зручним приводом для знесення табору - й вирішили зібратися на свій мітинг, зайнявши Олександрівський проспект біля пам'ятника загиблим міліціонерам.

В районі вулиці Грецькій відбулися зіткнення - вже тоді почулися перші постріли, полетіли димові шашки, петарди, каміння. Незважаючи на те, що міліція змогла розділити опонентів, смертельні поранення встигли отримати шість чоловік.

 

Це було вдень. А ввечері радикали атакували табір Антимайдану поблизу Будинку профспілок. Активісти сховалися там і почали зводити біля входу барикаду. Майданівці намагалися штурмувати, але безуспішно. Тоді вони підпалили будівлю пляшками із запальною сумішшю.

Страждаючи від задухи, антімайдановци намагалися вибратися з будинку через вікна, але по них відкрили вогонь. Наприклад, це робив "сотник" самооборони Микола Волков, який вже помер.

Інший майданівець - Всеволод Гончаревскій - бив палицею тих, хто вистрибнув із вікна.

У справу не втручалася ні поліція, ні пожежники. В результаті загинули 42 людини - по суті ще одна "небесна сотня", яку в Україні влада не прославляє та й взагалі ніяк не згадуює: ніби й не було масового вбивства в центрі Одеси.

Втім, є й спільні риси: ні ті, ні інші вбивства в Україні практично не розслідувані. Спочатку правоохоронці затримали учасників зіткнень. Потім одну частину з них - майданівців - відпустили. А 19 противників нової влади почали готувати до звинувачення.

Правда, не за темою Будинку профспілок, а за масові заворушення кількома годинами раніше. Спалення людей взагалі залишилося за межами інтересів слідства.

Але тим не менше в 2017 році всіх звинувачених суд відпустив. І відразу після цього СБУ затримала двох відпущених - Сергія Долженкова і Євгена Мефьодова. Їм поставили посягання на територіальну цілісність. Пізніше, вже при Зеленському, їх відправили на обмін.

З числа тих, что брав участь у зіткненнях "євромайданівців" найтяжчі звинувачення пред'явлені Сергію Ходіяку - вбивство та нанесенням тяжких тілесних ушкоджень співробітнику правоохоронних органів. Але вже 20 травня 2014 року його відпустили, хоча справа його потім кілька років блукала з суду в суд - поки не зтихла.

Були зупинені й справи проти обласних чиновників, багато з них зараз зникли з України. Тобто слідство з усіх питань повністю затихло - незважаючи на заклики родичів загиблих і правозахисних організацій.

В результаті вироки отримали тільки антимайданівци: Максим Місевскій, Василь Кондратенко та Олег Ткачук. За справами шістьох триває судовий розгляд, 13 осіб перебувають у розшуку.

Також в суді досі слухається справа Майданівця Ходіяке. Його звинувачують у вбивстві активіста антимайдану Євгена Лосинська, поранення головного редактора інтернет-видання "Думська" Олега Константинова та співробітника міліції.

Що змінилося при Зеленському

 

Незадовго до п'ятої річниці спалення людей в Україні змінився президент - ним став Володимир Зеленський. З його приходом пов'язували розслідування резонансних кримінальних справ, які блокувалися при Порошенко.

У тому числі й справи 2 травня.

Слід відзначити, що сам новий президент ніколи з власної волі цієї трагедії не коментував - він більш охоче виступав на теми вбивства Гандзюк і Шеремета: людей, рукопожатних в майданній тусовці. Про спалених в Одесі активістів або вбитого журналіста Олеса Бузину, новий президент майже нічого не говорив.

Однак у вересні дещо зрушило з мертвої точки - ГБР за заявою юриста Андрія Портнова завело справу, в якій фігурував колишній спікер Ради Андрій Парубій.

Розмови про його причетність до цієї історії ходили давно.

Ще в 2018 році в Ізраїлі вийшов фільм про події 2 травня в Одесі, в якому громадянин Грузії Цезарі Баджалідзе заявив, що за домовленістю зі спікером Ради Андрієм Парубієм увійшов до групи "Найманців", які влаштували побоїще та пожежу в Будинку Профспілок.

За його словами, Парубій формував групи активістів для придушення сепаратистських акцій в різних в регіонах України. Правда, спікер тоді ці звинувачення назвав маніпулятивними.

Дані з приводу участі в тих подіях Парубія також публікувала "Страна". Писали про те, що Парубій навесні 2014 року курирував так званий "третій сектор" - умовно лояльні владі силові угруповання. Частина з них створювалася в регіонах, але більша частина утворилися на базі самооборони Євромайдану. У березні-квітні 2014 року силові групи "майданівців" активно перекидалися в регіони України, в тому числі в Одесу.

Переважна більшість активістів, які взяли участь у подіях 2 травня, "замикалися" саме на Парубію. З ним працювала так звана "Рада оборони Одеси", 7-я і 14-я сотні "Самооборони Майдану" також звітували перед ним. Ще один загін з приблизно 50 осіб на чолі з Миколою Волковим (знаменитий "сотник Микола") прибув в Одесу буквально напередодні подій - 29 квітня.

В цей же період в Одесу прибуває особисто Парубій, який об'їжджає блокпости та дарує їхнім "гарнізонам" бронежилети. Є відео, де він дарує бронежилет сотнику Миколі Волкову, який розстрілював Будинок Профспілок. У цьому бронежилеті Волков стріляв по вікнах будинку профспілок (сам він помер від хвороби в лютому 2015 року - Ред.).

Відбувалося це коли жодних оголошень про збір активістів Кулікова поля на Олександрівському проспекті ще не було, і все, що планувалося в Одесі (за офіційною версією) - "мирний марш любителів футболу і патріотів України".

І ось, через чотири з половиною роки, ГБР за заявою Портнова почало розслідувати роль екс-спікера Парубія в одеській трагедії. Було відкрито провадження за фактом створення та координування Парубієм збройних угруповань "з метою вчинення масових заворушень 2 травня 2014 року на території міста Одеса".

Фото листа з ГБР в Апарат Верховної Ради опублікував сам Парубій, заявивши, що не здивований, і оголосивши це підступами Росії.

Тоді з цього було багато шуму. Майже вся майданівська тусовка виступила на захист екс-спікера та заявляла про реванш.

Але пройшло вже більше півроку, а підозрюваним у цій справі колишній спікер так і не став.

Нічого не чути й про те, чи йде взагалі розслідування. Принаймні самого Парубія в останні місяці на допити не викликають і взагалі ніяк не турбують. За даними джерел "Страни" справу поставлено "на гальмо".

Дуже показова й історія зі спробою створити тимчасову слідчу комісію (ТСК) в Раді.

У жовтні Раді запропонували створити ТСК, яка зайнялася б розслідуванням обставин трагедії 2 травня 2014 року в Одесі. Адже правоохоронці щодо цього мовчать. З такою пропозицією виступила "Опозиційна платформа - За життя".

Але голосування провалила фракція "Слуги народу". Тільки 32 її депутати проголосували "за".

Після того, як не підтримали створення ТСК, в парламенті виникла бійка між членами ОТЗЖ і представниками фракції "Слуга народу".

При цьому "слуги народу" заявляли, що вони насправді за комісію, але не на чолі з представником Оппоплатформи й "не за її умов".

Про це повідомляв депутат фракції "Слуга народу" Олександр Ткаченко. Але, судячи з його слів, "правильна" комісія повинна займатися розслідуванням діяльності Антимайдану.

"Ми, безумовно, будемо ініціювати створення такої комісії. Однак розслідування буде не тільки з приводу конкретного факту загибелі людей в Одесі, а й того, хто допустив і сприяв закликам до сепаратизму, запрошенню російських військ в Україну, прихильників "русского мира" - того, що насправді спровокувало трагічні події не тільки в Одесі, але й в інших містах України ", - написав він у Facebook.

Насправді, тоді "слуги народу" дійсно розглядали можливість створити слідчу комісію на чолі з нардепом Олексієм Леоновим. Причому мета була чисто політтехнологічна - Леонова тоді планували висунути на вибори мера Одеси від "Слуги народу" і ТСК розглядалася як майданчик для його піару.

Але незабаром кандидатура Леонова "злетіла" зі списку потенційних кандидатів на пост мера, після чого "слуги" про створення слідчої комісії більше не згадували.

Що ж до офіційного слідства, то в ньому нічого не змінюється. Спалення будинку профспілок так і не розслідується. Більш того, СБУ, підконтрольна особисто Зеленському в цьому році, напередодні шостої річниці трагедії, почала загрожувати кримінальними справами учасникам Куликова поля.

У активістів організації "Куликове поле" пройшли обшуки, після яких СБУ пред'явила "докази" в кращих традиціях часів Порошенка: листівки "Одеса - російське місто" і номер газети "Новоросія". Ці матеріали, мовляв, планувалося розкидати по Одесі 2 травня.

Меседж зрозумілий - влада показує, на чиєму вона боці в цій історії. А значить, справа 2 травня, швидше за все, поповнить список нерозкритих злочинів і при Зеленському.

Джерело: Страна.ua.

Всі матеріали на сайті захищені
згідно законодавства України