"Злочинно дешевий долар". Як міцна гривня посварила Мінфін і Нацбанк і що буде з курсом далі

"Злочинно дешевий долар". Як міцна гривня посварила Мінфін і Нацбанк і що буде з курсом далі

В Україні назріває гучний валютний скандал. Нагадаємо: курс гривні зміцнюється з початку літа і за цей час долар подешевшав майже на 2 гривні, повідомляє "Страна.ua"

На тижні зафіксовано черговий рекорд - національна валюта подолала психологічну позначку нижче 25 гривень за долар. Так дорого гривня в останні три роки ще не коштувала.

Примітно, що ще на початку липня, коментуючи різке зміцнення гривні, економіст Віктор Скаршевський припустив, що "долар може обвалитися і до 24 гривень". Тоді цей прогноз виглядав майже недосяжним, хоча зараз, через всього декілька тижнів, він вже не здається утопічним.

Втім, поки пересічні українці радіють цінникам в обмінниках і купують несподівано дешеві путівки в Туреччину, експерти все більш жорстко критикують Нацбанк за те, що він "топить" долар.

"Гривня по 25. Мені цікаво, чому мовчать великі економічні уми держави? Я вважаю, що зміцнення гривні повинне було бути зупинено ще на рівні 26-27 за долар, і те що зараз відбувається, межує зі злочинною халатністю на посаді. Це не зовсім серіал "Чорнобиль", але близько.

Недооцінена гривня - найцінніший ресурс, який потрібно використовувати для:

- накопичення резервів

- зниження ставок

- скасування всіх адмінобмежень

- введення повної свободи руху капіталу в країні

Замість цього їй абсолютно бездарно дають зміцнюватися.

Я не розумію, як можна це робити, поки є така величезна кількість невирішених проблем. І найголовніше - навіщо?", - написав на своїй сторінці в Facebook член наглядової ради ПриватБанку Роман Сульжик.

Не схвалюють нинішню політику Нацбанку і в Мінфіні. Глава цього відомства Оксана Маркарова, коментуючи ситуацію на валютному ринку, написала в Facebook, що "Мінфін про це говорить вже кілька місяців, але на політику Нацбанку ми не впливаємо".

Примітно, що той же Мінфін експерти ще більш жорстко критикують за "піраміду ОВДП", адже саме активне розміщення облігацій під рекордні відсотки (15-20% річних) сприяє притоку валюти в Україну і зміцнює гривню. Втім, після закидів Мінфіну Нацбанк все ж у четвер, 1 серпня, знизив офіційний курс гривні відразу на 6 копійок (до 25,02 гривні). Слідом відреагували міжбанк і готівковий ринок. У деяких обмінниках до обіду 1 серпня з'явився курс продажу в 25,55 гривні за долар.

Ефект піраміди

Чорним днем ??для долара став вівторок, 30 липня, - тоді курс американської валюти обвалився нижче психологічного мінімуму в 25 гривень - на міжбанку були зафіксовані угоди по 24,9 гривень за долар.

В обмінниках в цей же день долар подешевшав, в порівнянні з попереднім днем, відразу на 25 копійок - можна було знайти валюту по 25 гривень. Правда, в наступні дні курс трохи виріс. За даними Мінфіну, у четвер, 1 серпня, на міжбанку долар подорожчав на 16-17 копійок (до 25,26 / 25,29 гривні), а в обмінниках і на чорному ринку - на 18-25 копійок (до 25,25 / 25,4 гривень). Але при цьому ймовірність чергового відкату ніхто не скасовував.

"Зростання курсу гривні було прогнозованим. Хороший урожай, сприятлива кон'юнктура зовнішніх ринків (ціни на імпортні енергоносії, - перш за все, природний газ, - низькі, а на аграрну продукцію, руду і метал тримаються на хорошому рівні) сприяють зміцненню гривні. Крім того, на курс впливають ОВДП, випущені в іноземній валюті, і приплив в Україну спекулятивного іноземного капіталу. Портфель нерезидентів з початку року зріс майже в 14 разів", - пояснив радник президента з економічних питань Данило Гетьманцев.

Ціни на залізорудну сировину зараз тримаються на рівні 120 доларів за тонну, що вдвічі дорожче, ніж роком раніше. Кукурудза за останній рік подорожчала на світових ринках на 10-15%, а пшениця як мінімум не дешевшає. Все це дозволяє непогано заробляти на експорті нашим металургам і аграріям, які, як відомо, є головними постачальниками валюти в країну.

У той же час стратегічний імпорт - нафтопродукти і газ - ми можемо закуповувати порівняно недорого.

Але все ж, як написав на своїй сторінці в Facebook головний експерт Ради Нацбанку Віталій Шапран, "головний фактор, який гривня повинна подякувати за зміцнення, - це приплив нерезидентів на ринок гривневих ОВДП. З початку року на ринок ОВДП нерезиденти принесли 67,4 млрд гривень. Останні успішні розміщення, зроблені Мінфіном, посилили приплив коштів нерезидентів на валютний ринок. Тільки з 22 липня вкладення нерезидентів в ОВДП збільшилися на 4,6 млрд гривень. Сплеск попиту на ОВДП від нерезидентів спровокувало очікування зниження облікової ставки Федерального резерву (31 липня вона була знижена на 25 базисних пунктів - з 2,25-2,5% до 2-2,25%. - Прим. ред.)".

Останнє розміщення Мінфін зробив 30 липня - тоді було залучено 17, 2 млрд гривень. Ставки прибутковості трохи знизили по тримісячних ОВДП - до 16,4% (мінус 0,23%), по шестимісячних - 16,52% (зниження на 0,21%), за 12-місячними - 16, 59% (зниження на 0,40%) і ін. Але прибутковість українських ОВДП і так зашкалює, так що інтерес до них з боку спекулянтів з усього світу залишається високим. Під останнє велике розміщення вони завели в Україну до 300 млн доларів, що посприяло зміцненню гривні нижче психологічного рівня в 25 гривень за долар. І, схоже, ОВДП-бум продовжиться. Наступний аукціон призначений на 6 серпня, і, за прогнозами, він буде не менш успішним, ніж попередні.

"Зниження ставки ФРС тільки формує попит на дохідні активи. Інвестори зараз роблять великі ставки на Україну, і хоча першим заходить спекулятивний гарячий капітал, все більше інвесторів дивляться в наш бік. Після ж позитивного рішення МВФ по кредиту, запуску ринку землі і великої приватизації інвестори і зовсім можуть створити інвестиційний бум в країні", - вважає старший аналітик ГК FOREX CLUB Андрій Шевчишин.

Валютні розбірки

Тим часом ніхто не знає, як довго іноземні покупці будуть вибудовуватися в чергу за нашими ОВДП. Як розповідає економіст Віктор Скаршевський, в будь-який момент вони можуть почати фіксувати прибуток і виводити дивіденди з України, що загрожує розтиснути "курсову пружину" і тоді гривня може різко обвалитися. Мінфін вже давно критикують за побудову такої непередбачуваною "піраміди ОВДП". Втім, днями глава фінансового відомства Оксана Маркарова натякнула, що у відповіді за те, що відбувається і Нацбанк, який дає гривні зміцнитися занадто сильно. І нібито Мінфін "про це говорить вже кілька місяців", - написала Маркарова в Facebook.

Експерти вважають, що регулятор повинен був би вилучати з ринку надлишки валюти за більш високим курсом і тим самим не давати долара просідати ще глибше.

Економіст Олексій Кущ пояснював, що сприятливу кон'юнктуру Нацбанк міг би використовувати для накопичення резервів і, головне, - зниження облікової ставки НБУ, від якої залежать відсотки по кредитах для бізнесу. За розрахунками економіста, облікова ставка повинна бути не вище 10-11%, тоді українські підприємства могли б отримати доступ до позикових коштів і запустити зростання економіки. НБУ знизив облікову ставку, але всього на 0,5% - до 17%, чого, на думку експертів, недостатньо.

Втім, в самому НБУ вважають, що все роблять правильно. "НБУ, згідно зі стратегією валютних інтервенцій, не повинен ламати ринкові тренди, а згладжувати надмірні коливання, що і було успішно зроблено. З початку року НБУ викупив з ринку в золотовалютні резерви чистими 2,2 млрд доларів. Я нагадаю, що надмірний викуп валюти з ринку збільшує обсяги вільної гривні в обороті, що підвищує інфляційні ризики. Ось в чому не зацікавлене українське населення, так це в розкручуванні інфляційної спіралі. Зрозуміло, зайву гривню можна було б стерилізувати, і в НБУ є для цього всі інструменти, але пов про ж йде врозріз з інтересами бізнесу, оскільки означатиме відхід від анонсованого зниження процентних ставок. Таке моє особисте експертну думку", - написав у Facebook Віталій Шапран.

"НБУ не йшов проти тренда, і правильно робив. Можливість викупу валюти в резерви зберігається і зараз, при цьому вартість валюти стала менше. Звичайно, можна було стримувати курс на позначці 26-26,5 гривні, але пропозиція була настільки високою, що боротися з ним викупом було недоцільно. та й, як ми бачимо, зміцнення поки не змінило ціни імпортних товарів - тобто імпортери не поспішають знижувати ціни і все ще припускають повернення курсу", - вважає і старший аналітик ГК FOREX CLUB Андрій Шевчишин.

"Зміцнення обмінного курсу безпосередньо пов'язано з активними вкладеннями іноземців в українські внутрішні держоблігації. Обсяг вкладень нерезидентів в ОВДП різко підскочив на цьому тижні, досягнувши 86,4 млрд гривень. Тобто збільшився за останні сім днів на 13,433 млрд гривень, або 535 млн доларів.

Настільки високого припливу валютної пропозиції від нерезидентів, які прагнуть вкластися в державні цінні папери в один тиждень, раніше не було.

При цьому Національний банк з початку року по 26 липень викупив з ринку 2168 млн доларів. Це становить 81% приросту вкладень іноземців в держоблігації. Іншими словами, НБУ викуповує 4/5 надлишкової пропозиції, яке з'являється в силу дуже активного входження нерезидентів в ОВДП. У періоди пікового пропозиції валюти курс не може не слабшати, оскільки монетарна політика НБУ передбачає, що центральний банк не протидіє існуючим на ринку трендам, а лише згладжує коливання шляхом проведення інтервенцій.

При цьому Національний банк з початку року по 26 липень викупив з ринку 2168 млн доларів. Це становить 81% приросту вкладень іноземців в держоблігації. Іншими словами, НБУ викуповує 4/5 надлишкової пропозиції, яке з'являється в силу дуже активного входження нерезидентів в ОВДП. У періоди пікового пропозиції валюти курс не може не слабшати, оскільки монетарна політика НБУ передбачає, що центральний банк не протидіє існуючим на ринку трендам, а лише згладжує коливання шляхом проведення інтервенцій.

Тобто, якщо пропозиція валюти перевищує попит, обмінний курс буде завжди зміцнюватися; якщо складеться зворотна ситуація і буде чистий попит на долар - гривня буде девальвувати", - пояснив" Країні "економіст Андрій Блінов.

Глава НБУ Яків Смолій, коментуючи виступ Мінфіну для "Радіо Свобода", зауважив: "Ми діємо згідно з нашими правилами, згідно з нашими документами, якими керується Департамент відкритих ринків, і те, що відбувається сьогодні на ринку щодо національної валюти, жодним чином не є чимось критичним, щоб реагувати на коментарі публічних менеджерів".

Але при цьому регулятор все ж збільшив на 6 копійок офіційний курс. Експерти не виключають, що НБУ перестане так явно топити долар і зміцнювати гривню, як було до цього, що розгорне курс у зворотний бік і національна валюта подешевшає як мінімум на 20-30 копійок.

Тим часом в експертному співтоваристві вже говорять про можливі антикорупційні розгляди в Нацбанку. Приводом ніби-то може послугувати той факт, що у одних банків регулятор викуповував валюту за більш вигідним курсом, ніж у інших. Втім, не факт, що нова влада на це піде, адже зміцнення гривні їй тільки на руку. "Дешевий долар при Зеленському" дозволить президенту заробити додаткові електоральні бали, хоча ні глава держави, ні його оточення не мають до валютної ідилії ніякого відношення.

Бюджетний мінус

Варто відзначити, що Мінфіну є чого нервувати. Через різке зміцнення гривні діра в українському бюджеті стає все більшою. Адже близько 40% дохідної частини прив'язані до валютних надходженнях (ввізні мита, акцизи тощо.), Тому митниця вже кілька місяців поспіль недовиконує плани. За даними Держказначейства за сім місяців цього року, митні органи виконали лише 89,5% плану, а мінус в зборах склав рекордні 21 млрд гривень. Загальна недонадходження в бюджет за цей час - близько 25 млрд гривень. Глава Мінфіну Оксана Маркарова вже заявила, що одна з причин недовиконання бюджету - нереалістичність валютних прогнозів НБУ.

"Валютний курс є одним з факторів в макропрогнозі, на базі якого формується бюджет України. Туди він потрапляє від НБУ. Курс і середньорічний, і на кінець року не відповідає прогнозу", - написала глава Мінфіну в одному з блогів.

Віталій Шапран відзначив, що Мінфін отримує і плюси від зміцнення гривні. В першу чергу - здешевлення обслуговування зовнішнього боргу.

"Нагадаю, що на кінець першого кварталу 2019 роки держборг склав 1,858 трильйонів гривень, з них 1,094 трильйона (59%) припало на зовнішні борги. Зміцнення гривні означає зниження як витрат на відсотки за держборгом, так і витрат на його погашення. Сподіваюся, Мінфін встигне скористатися ринковими трендом і потурбується про покупку валюти за оптимальним курсом. З іншого боку, допускаю, що міцна гривня може негативно вплинути на виконання державного бюджету за доходами, особливо митниці. Але зараз стратегічно важливим є питання вже не стільки до Мінфіну, скільки до економічного блоку уряду і нової Верховної Ради - що ж це за фіскальну модель ми побудували, в якій є залежність між фортецею нацвалюти і виконанням бюджету. За визначенням, фіскальні інтереси не повинні заважати курсовій стабільності, а Мінфін не може бути постійно зацікавленим в слабкій гривні", - зазначив Шапран.

Вигідніше, ніж депозит

Головне питання - що буде з курсом далі. Експерти впевнені, що валютна ідилія триватиме максимум до вересня.

І цей час українці, у яких на руках є вільні гроші, можуть використовувати, щоб непогано заробити на курсових іграх.

"Настрої людей зараз розділилися. Частина населення почала продавати свої валютні запаси, побоюючись що ціна долара опуститься ще нижче. Звичайно ж, пропозиції валюти на готівковому ринку підтримують IT-фахівці та сім'ї гастарбайтерів. Але також є велика частина покупців, які користуються моментом зміцнення гривні . Адже навіть ослаблення до 27 гривням за долар з нинішніх 25 гривень принесе 8% доходу, що порівнянно з гривневим депозитом на другу половину року. А якщо мова йде про 28 гривень за долар, то така операція принесе 12%, що в перевищене депозиту в гривні", - пояснив Андрій Шевчишин.

Втім, поки українці все ж не шикуються в черги біля обмінників. Багато хто віддає перевагу скористатися несподіваним зміцненням гривні, щоб хоча б добре відпочити, адже закордонні тури прив'язані до долара і євро, тому зараз, в перерахунку на гривню, обходяться дешевше.

"Звичайно, у зміцненні гривні є свої переваги. Політикам приємно, людям дешевше імпорт і путівки в Туреччину. Але це в короткостроковій перспективі. А в довгострокові може бути ще один шок, коли іноземці перестануть купувати (ОВДП. - Прим. Ред.). Та й за час надмірно сильної гривні в країну зайде ще більше імпорту, експортери отримають удар під дих, і після того як гаряча пора пройде, удар відчують всі. А що погано для економіки завжди погано закінчується і для звичайних людей ", - написав у Facebook економіст Сергій Фурса.

Всі матеріали на сайті захищені
згідно законодавства України