Olena Sinchenko: Світла Памʼять Дмитру…. На фронті загинув журналіст Дмитро Сінченко

Ми знали один одного, у тому числі і по політичній діяльності. Принциповий Чоловік. У нас були спільні погляди на помилки в управлінні кампанією партії УДАР у 2012-2014 роках. Нас виїдали з партії інтригани і партійні заробітчани. А потім і взагалі - поплічники влади януковича. Гинуть кращі, пасіонарні, справжні, ті - хто хоче квітучої України …плачу…

Я би не хотіла писати цей пост. Ніколи, за жодних обставин. І зараз не хочу.

Але це легше ніж говорити кожному окремо.

А ще дуже складно писати про Діму у минулому часі.

У Дмитра була одна велика любов - Україна. Він мріяв про її світле майбутнє і намагався робити все, щоб прийти до нього, як можна швидше. Він нею жив і за неї ж віддав життя.

Він був світлою, розумною, щирою, принциповою людиною.

Дімка дуже філософськи і особливо ставився до життя і смерті. Тому я дуже прошу, щоб ваш сум був світлим.

А знаєте, як найкраще вшанувати його пам'ять?

Не беріть і не давайте хабарів. Боріться за свої права. Живіть по совісті і по Конституції. Говоріть українською, читайте українське, слухайте українське. Декомунізуйте та дерусифікуйте себе і простір навколо себе. Повірте, він радітиме, де б не був.

Якщо раптом ви хочете зробити добру справу у пам'ять про Діму, то в мене є пара пропозицій.

1. Можете задонатити невтомній пташці Татьяна Сила, яка з 2015 зігріває, годує і береже наших воїнів ( 4149 6293 6202 9993 )

2. Або зробити благодійний внесок на карту дівчатам з Янгол Життя - Благодійний фонд, які рятують наших діточок від страшних хвороб (4246 0010 6027 8714 )

3. Задонатьте своїм знайомим друзям волонтерам або військовим, тим кому довіряєте.

І просто ніколи не будьте байдужими, так, як Дімка не був...

Вічного йому життя і теплого прийому у Сварожих чертогах.

Я дякую тобі за те, що обрав захищати нашу Україну.

Дякую, що був.

Дякую за сина - це світло, яке світить найяскравіше і найтепліше.

І знай, я пам'ятатиму про тебе. У всіх галактиках, у всіх світах.