Ай-Петрі СВ — перспективний український комплекс кіберзахисту та радіоелектронної боротьби

"Ай-Петрі" проти КАБів: погляд з окопу

Ми зустрічаємося з військовими біля метро в Харкові. Буквально кілька днів тому за пару сотень метрів прилетіла російська авіабомба. Сьогодні – про неї нагадують хіба задраєні вікна навколишніх будівель, а поруч з цим – життя тече собі так, наче це просто художній об’єкт. За ранковою кавою обговорюємо це із військовими. КАБи, які летять на Харків і прифронтові міста, – їхній щоденний головний біль. Вони – екіпаж комплексу протидії технічним розвідкам ворога "Ай-Петрі СВ".

Сідаємо у військовий пікап, і хлопці одразу повідомляють – сьогодні найкращий день для візиту преси. Суцільний туман, вітер і дощ на Харківщині. Тож наші шанси не вхопити в бік FPV по дорозі на їхні позиції стрімко зростають, і військові радіють, як діти. Позиції, на які нас везуть, працюють по двох найгарячіших точках в зоні ОТУ "Харків" та частково прикривають місто від керованих авіабомб. Мені цікаво побачити в роботі установку "Ай-Петрі СВ", бо те, що про неї розповідають військові – звучить як витяг із "Зоряних воєн".

"Ми виявляємо цілі, а потім командний пункт дає команду на подавлення. Відеозв’язок, навігація, супровід. Росіяни намагаються супроводжувати свої ж ракети, дивитися, які цілі вражаються і на якій відстані. Ми прикриваємо переміщення особового складу, повітряний простір від FPV та інших дронів. І навіть працюємо по КАБах, які мають намір бомбити мирне місто. Досить цікаво виходить, вони прекрасно хрюкають в землю, не долітаючи до цілі, це такий приємний бонус і результат нашої роботи", - каже боєць центру ПДТР Володимир. Він пару тижнів тому переїхав разом з екіпажем із Курщини. Йому позавчора виповнилося 55, і він відзначав свій день народження в окопі на Харківщини, з побратимами і котами, які приблудилися невідомо звідки, бо навколо давно не лишилося вцілілих населених пунктів. Службу в підрозділі "Ай-Петрі" обирав свідомо – мав бойовий досвід в інших родах військ, ще із часів АТО. Але сьогодні переконаний – війна змінилася, і реально вплинути на хід подій на полі битви можливо лише двома способами – або розвиваючи дрони, або те, що їм протидіє. Для себе обрав боротьбу з "крилами" і саме цю установку, бо вона має більше технічних можливостей.

Комплекс відрізняється від стандартної установки РЕБ тим, що, простіше кажучи, вміє в автоматичному режимі захоплювати і вести ціль, впливаючи на неї спрямованим пучком хвиль. Як результат, вдається давити навігацію, відеоканал і зв'язок з пунктом керування таких БПЛА, як Орлан, Зала і Суперкам.

Найуспішніший кейс "Ай-Петрі СВ" - це боротьба із "Ланцетами". Цей боєприпас ще рік тому був чи не найбільшим кошмаром української арти. Майже непомітний у небі, швидкий і смертоносний. Один такий може вивести з ладу сорокатонну самохідну установку, склад БК і, звісно, вбити або покалічити екіпаж. "Ланцети" по суті загнали українську артилерію "під землю", змусили закопувати самоходки та просто не давали їм вільно пересуватися вздовж позицій.

Нині екіпажі "Ай-Петрі" прикріплені до конкретних бригад і відпрацьовують до сорока "Ланцетів" на добу на кожному з напрямків. За внутрішньою статистикою за майже півроку роботи – жоден не долетів в ціль. Комплекс "гасить" БПЛА, який коригує "Ланцет", і він просто "сліпне" або втрачає координати.

Окремий тип роботи – протидія FPV. Це найпростіший "організм" з усіх дронів, з якими доводиться працювати, розповідають військові. Але вони завжди беруть кількістю і тим, що несподівано змінюють частоти. Керівник сил і засобів ПДТР ОТУ Харків на позивний "Брюссель" розповідає, що для однієї з надважливих операцій, які проводили спецпризначенці, кілька груп "Ай-Петрі СВ" довелося в екстреному порядку зняти з позицій і використати не зовсім за призначенням – завантажитися на пікап і в режимі "наскоку" розгорнутися на самому нулі за кілька хвилин, прикрити захоплення надважливої висоти і відхід оперативних груп. Ризик був великий – і втрат екіпажу, і оголення позицій арти, і втрат самих установок, але він виправдав себе, а ця операція колись увійде в історію українських блискучих перемог, каже "Брюссель": "Комплекс "Ай-Петрі" – дуже мобільний. Розміщений на автомобільній базі пікапа. Досвідчений екіпаж збирає і розбирає установку за 10 хвилин. Тоді ми прикривали підрозділ, який заходив у місто Вовчанськ. Це був ефект несподіванки. Ніхто не думав, що може група ПДТР вийти на нуль, відпрацювати і повернутися".

Скільки всього установок "Ай-Петрі СВ" на позиціях на Харківщині, і де вони, знає лише одна людина. Вона ж по суті і керує комплексами з командного центру. Причина цьому проста – росіяни постійно полюють за екіпажами і установками. Одного разу помилка оператора мало не коштувала екіпажу життя, а сам комплекс був пошкоджений. Вартість одного такого засобу – понад 8 мільйонів гривень. А кожен день "простою" активної позиції – це ризики для арти. Основна задача екіпажів – прикривати саме позиції артилерії.

Проте на Харківщині специ з протидії технічним розвідкам росіян працюють і з піхотою. Їх прикривають від всюдисущих роїв FPV. Окремий тип задач – евакуація поранених.

Але найбільше військові чекали результату масштабних випробувань, які відбулися тиждень тому. На передку їм конче потрібне комплексне рішення – як ефективніше збивати з курсу КАБи. По Харківщині і Донеччині вони літають щодня, сотнями, іноді без особливої мети, а для того, аби просто "покошмарити" мирне населення чи компактні місця проживання військових, близькі до ЛБЗ. Іноді – цілі у КАБів великі і стратегічні. Проблема цього типу боєприпасу в тому, що на ньому – одна з найбільш досконалих у світі систем керування і навігації. Вона одночасно бачить тридцять супутників і має кілька непростих ступенів захисту та сучасних антен.

В бойових умовах екіпажі "Ай-Петрі" щодня мають справу із цим типом бомб. Проте, в режимі обмеженого часу на ухвалення рішення – обмаль, і досі все, що вдавалося – збивати КАБи з курсу.

Віктор кілька місяців вивчав дію "Ай-Петрі СВ" на керовані авіабомби на Донеччині. Тепер, розповідає, переніс цей досвід "на полігон", де розробники і військові змогли скоригувати систему і зрозуміти, що потрібно для того, аби напевно "валити" КАБ. "На Донеччині ми стикалися з КАБами, ми їм протидіяли. І, як показала практика, частина з них падає, не розриваючись. А сама бомба лежить або серед поля, або в посадці. РЛС супроводжує ціль. І тепер ми спробували підключати більше комплексів, по черзі, щоби оцінити найбільшу ефективність. Ми повинні навчитися працювати на упередження. І в залежності від цього ми застосовуємо більше комплексів: 3, 5 і так далі", - поділився військовий результатом випробувань.

Тепер єдине практичне питання – як наситити лінію фронту такою кількістю комплексів і виставити їх в таких комбінаціях, щоби не лишити ворогу шпарини для атаки цим типом озброєння.

Тут нагадаю, що основним інвестором проєкту "Ай-Петрі" є Петро Порошенко. Його фонд майже рік тому "взяв під крило" команду розробників, яких перед тим "відшили" державні структури. По суті це перша приватна розробка такого роду техніки, яка станом на сьогодні вже пройшла всі випробування Генерального штабу і працює буквально по всій лінії фронту.

Заступник начальника Головного центру ПДТР "Грифон" пояснює:

"Декілька місяців тому були смуги, де не було жодного комплексу "Ай-Петрі". На сьогодні в кожній смузі відповідальності оперативно-тактичного угрупування вже є комплекси, які продовжують своє нарощення. Основна задача – це прикриття підрозділів артилерії та всіх інших підрозділів Сил оборони, які задіяні під час наступальних, контрнаступальних, штурмових дій. Як тільки "Ай-Петрі" з'являється в смузі під єдиним управлінням нашого моніторингового центру, ми доводимо інформацію до всіх командирів структурних підрозділів, бригад, окремих батальйонів. І вони знають, що вони вже захищені".

"Комплекси мають завдання, і зараз уже розробляється позиція для прикриття об'єктів критичної енергетичної інфраструктури, пунктів управління, пунктів медичних і дуже-дуже багато інших. Це не означає, що ти на будинку поставив якийсь приборчик, і він там собі працює. Це робиться не так. Прикривається ціла велика ділянка. Звичайно, що ми не кажемо технічні характеристики, але там є, починаючи від дронів-перехоплювачів і закінчуючи турелями", - пояснюють розробники.

Точну цифру, скільки потрібно комплексів, аби прикрити від БПЛА та КАБів всю лінію зіткнення, а також об’єкти інфраструктури і міста, які потерпають від обстрілів, військові не називають. Кажуть тільки, що це не десятки, а сотні. Комплекс ефективно працює, якщо установка стоїть принаймні кожні сім-десять кілометрів вздовж лінії, на яку треба впливати.

У Порошенка кажуть: виробництво наразі може випускати 18 комплексів на місяць. Держава, за словами самого Петра Порошенка, на сьогоднішній день не вклала в розробку і виробництво ані копійки.

Ми прощаємося із військовими на трасі – наша наступна зупинка вже на межі Харківської і Донецької областей, де нас чекають пілоти FPV. Поки ми будемо в дорозі, на околиці Харкова прилетить ще один КАБ…

Джрело: censor.net/ua/blogs