Туреччина вже має досвід посередництва, зокрема в укладенні зернової угоди 2022 року

Чи стане Ердоган посередником у війні між Україною та р.осією?

Черговий допис Трампа, тепер вже про залучення Реджепа Тайїпа Ердогана до посередництва у війні між Україною та р.осією. Ідея не нова: Туреччина вже має досвід посередництва, зокрема в укладенні зернової угоди 2022 року, а Ердоган неодноразово пропонував свої послуги як медіатор, позиціонуючи Туреччину як нейтрального гравця, що підтримує відносини і з Києвом, і з Москвою.

Чи варто серйозно до цього ставитися?

Моя думка, що це просто риторика. Трамп любить гучні заяви, які привертають увагу, але часто за ними немає конкретики чи реального плану. Назвати Ердогана посередником — ефектний хід, що вписується в його стиль "миротворця", але без чітких домовленостей і механізмів це виглядає як спроба показати активність, а не реальний крок до миру. До того ж, його команда вже показує суперечливі сигнали: від "швидкого миру" до "це не буде легко". Скоріш за все, це гра на публіку, щоб підкреслити контраст із попередньою адміністрацією.

Трамп, називаючи Ердогана посередником, не пропонує нічого, що могло б зацікавити Туреччину чи компенсувати її зусилля в посередництві, особливо коли Анкара вже перевантажена близькосхідними проблемами. Без конкретних стимулів — наприклад, підтримки в сирійському питанні або завершенню війни в Газі, економічних бонусів — Ердоган навряд чи кине всі ресурси на українсько-російський трек. До того ж, Трамп не згадує, як вирішувати конфлікти інтересів Туреччини з р.осією (як-от у Сирії чи Лівії), що робить його заяву ще більш абстрактною.

Отже, заява виглядає як порожній жест, бо не враховує реальних пріоритетів Туреччини. 

Ігор Семиволос, Центр близькосхідних досліджень для "Цензор.НЕТ"