Віктор Таран: Що підвищує доступність ліків?

Світовий досвід показує, що підвищує доступність ліків і покращує сервіс не надмірне регулювання, а лібералізація аптечного ринку.

Наприклад, після того як у Швеції відмовились від державного регулювання кількість аптек зросла на 30%. З’явилися нові послуги, розширився доступ у регіонах і пацієнти отримали кращий сервіс.

Аптека це не просто частина системи охорони здоров’я, а ще й суб’єкт господарювання, який має працювати за зрозумілими законами, без надлишкових заборон, хаотичних регуляторних рішень і спроб "перекроїти" ринок під когось одного.

Ринок фармацевтичних засобів потребує обговорення, а не однобічних вироків. Чесного діалогу та балансу інтересів, а не гасел.

Адже головний у цій схемі пацієнт, якому важливо отримати і гарний сервіс, і адекватні ціни на ліки, і широкий асортимент.

Аптека не кіоск? Згоден. Але і не цап-відбувайло для чужих помилок

Останніх 5 місяців звучало багато критики на адресу аптек, зокрема і з мого боку. Але трохи розібравшись у цій темі маю визнати, що там далеко не все так просто.

Аптеки звинувачують в комерціалізації. Але водночас в країні дуже складне регулювання, що веде до скорочення аптечного персоналу, закриття аптечних пунктів у селах та неможливості відновлювати зруйновані точки на прифронтових територіях.

Водночас конкуренція на ринку серед аптек простимулювала розвиток галузі, вивівши їх на новий рівень. Якщо раніше, приходячи в аптеку, єдине що можна було там придбати це базові ліки – то зараз, попри заборону маркетингових угод та значне скорочення заробітку аптек, українці отримують найвищий сервіс та різноманітний асортимент.

Так, аптек багато. Тут я погоджуюсь. Але, по-перше, соціологія https://interfax.com.ua/news/press-release/1069585.html свідчить про те, що для 71% українців багато аптек - це зручно, бо легше знайти потрібні ліки. Ще 66,8% опитаних кажуть про те, що більша кількість аптек сприяє пошуку кращої ціни на лікарські засоби, бо у цьому випадку між ними працює конкуренція і вони борються за покупця. З цими тезами важко сперечатися.

Наприклад, біля мого дому аж пʼять аптек різних мереж поруч, і кожна має своїх клієнтів. Одна бере асортиментом, інша цінами й швидким передзамовленням, третя консультаціями та сервісом.

Уявіть, що з пʼяти залишиться одна. Черги, нерви, нуль конкуренції, а отже і ніяких знижок і жодних додаткових послуг.

Прихильники тези про те, що аптекам необхідно максимально "закрутити гайки" говорять про те, що кількість аптек постійно збільшується, але замовчують, що це нові робочі місця і збільшення доступності ліків.

Крім того, аптеки - це бізнес, який приносить до бюджету значні суми податків. За даними ЗМІ https://www.obozrevatel.com/.../pyat-aptechnih-merezh..., лише п’ять найбільших мереж у 2024 році сумарно сплатили понад 4,5 мільярда гривень податків.

За даними Державної податкової служби, сплата податку на додану вартість аптечними закладами демонструє стабільну динаміку:

У квітні 2024 року аптеки перерахували до бюджету понад 212 мільйонів гривень тільки ПДВ, з яких — понад 210 мільйонів надійшло від юридичних осіб, — майже 2 мільйони гривень — від ФОПів.

У квітні 2025-го надходження зросли до майже 319 мільйонів гривень: — понад 317 мільйонів забезпечили юрособи, — понад 900 тисяч гривень — ФОПи.

У травні 2024 року бюджет отримав близько 215 мільйонів гривень ПДВ.

У травні 2025-го — трохи менше - 212,3 мільйона гривень.

У цей непростий час надзвичайно важливо, щоб кожен бізнес малий, середній чи великий продовжував працювати, чесно й сумлінно сплачував податки.

Кожна сплачена гривня сьогодні це крок до нашої Перемоги над ворогом завтра. 

Джерело: https://censor.net/ua/b3564552