Золото росте в ціні, але не для нас: чи можна в Україні інвестувати в “ювелірку”

Золото знову у фокусі глобальних інвесторів

Про це повідомляє інформаційний портал "UNA" із покликанням на «Комерсант Український». 

Ціна цього металу продовжує зростати на тлі нестабільності світової економіки, падіння криптовалют і посилення геополітичних ризиків. Проте для українського ринку ситуація значно складніша: валютні обмеження, дефіцит сировини для ювелірного виробництва та обмежений доступ до монетарного золота створюють унікальні умови, які суттєво відрізняють Україну від решти світу.

Золото як “тиха гавань” для інвесторів

Як пояснив в ексклюзивному коментарі виданню економіст Олег Пендзин, інтерес до золота зріс через загальну економічну турбулентність.

Експерт зазначив:

Ціна на золото росте. І це одна з тих ‘тихих гаваней’, які активно шукають інвестори. Чим більше буде економічних потрясінь, тим дорожче коштуватиме золото.

Традиційно золото вважається антикризовим активом. Коли “падають” ринки акцій чи криптовалют, інвестори переміщують капітал у матеріальні цінності — золото, срібло, облігації. Після різкого обвалу крипторинку у 2024 – 2025 роках цей тренд тільки посилився: багато інвесторів почали відмовлятися від ризикованих інструментів.

Зараз аналітики прогнозують, що середня ціна золота у світі може перевищити 2 500 доларів за унцію вже до кінця 2025 року. Головні драйвери зростання наразі:

• нестабільність долара США;
• підвищення геополітичних ризиків;
• зниження довіри до криптоактивів;
• інфляційний тиск у світових економіках.

Україна як золотовалютний ринок з особливими умовами

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Національний банк України запровадив жорсткі валютні обмеження для стабілізації фінансової системи. Серед іншого, ці обмеження зачепили й операції з дорогоцінними металами.

Коли Національний банк України ввів обмеження, у нас “ювелірка” купити золото за кордоном не може. І на сьогоднішній момент є величезний дефіцит сировини (утворився, — ред.) просто тому, що обмеження валютних операцій не дають можливість завезти сюди золото в злитках, — пояснив Пендзин.  

Як наслідок, українські виробники прикрас змушені працювати виключно з внутрішнім ломом: старими ювелірними виробами, які населення здає для перетоплення. Це призводить до скорочення асортименту, падіння якості виробів і зростання цін на готову продукцію.

Водночас попит на ювелірні вироби в Україні різко впав. Після 2022 року ринок скоротився щонайменше на третину. Головні причини:

• зниження доходів населення;
• виїзд мільйонів українців за кордон;
• зміна пріоритетів споживання: люди більше витрачають на базові потреби, а не на предмети розкоші.

Цю тенденцію підтверджує й Олег Пендзин. 

Економіст в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» сказав:

У звʼязку зі збіднінням населення, у зв’язку з тим, що дуже багато виїхало народу. Коли ми говоримо про особливості купівлі та продажу золота в Україні, то вони якраз повністю підпадають під ситуацію особливого стану.

Він наголошує, що інвестувати в ювелірні вироби зараз економічно недоцільно.

Експерт пояснив:

По-перше, в нас дуже великі складнощі з цими речами. По-друге, для населення інвестиція в монетарне золото практично неможлива сьогодні в Україні. Можна купляти ювелірку, ювелірні вироби як капіталовкладення, але при продажу у випадку потреби ви будете мати уцінку вашого ювелірного виробу як лому кольорових металів, не більше. Тобто ви будете продавати не як ювелірний виріб, а як лом.

А це, як правило, 50% від вартості. Тому вкладати на сьогоднішній момент в ювелірні вироби гроші в якості інвестицій на думку Олега Пендзина не має жодного сенсу. 

Інвестиції в золото: що насправді доступно українцям

Експерти, що займаються дослідженням золтовалютного ринку в Україні, солідарні з баченням Олега Пендзина та відзначають, що в умовах обмеженого доступу до валютних операцій купівля монетарного золота в Україні майже неможлива. НБУ дозволяє лише операції, які не пов’язані з відтоком валюти за кордон. Це означає, що придбати інвестиційні злитки можна лише у випадку, якщо вони вже перебувають на внутрішньому ринку.

Однак такі випадки поодинокі. Більшість банків не пропонують золоті монети або злитки у відкритому продажу. А якщо вони є — ціна часто на 10–20% перевищує світову через логістичні витрати й дефіцит пропозиції.

Таким чином, українці можуть використовувати золото лише як ощадну, а не спекулятивну інвестицію — купити й тримати “на чорний день”, але не розраховувати на короткостроковий прибуток.

Що далі: чи стане золото “новою валютою”?

На тлі глобальної фінансової нестабільності аналітики все частіше називають золото “новим доларом”. Країни БРІКС активно нарощують золоті резерви, а центробанки в усьому світі продовжують скуповувати метал замість облігацій США.

Для України це створює як виклики, так і можливості.

Якщо НБУ у майбутньому пом’якшить валютні обмеження, відкриється потенціал для розвитку власного ринку інвестиційного золота — через банківські продукти, депозитарії та біржові інструменти.