Нова номенклатура: Чому дарницький Калашник покине Київщину заради Офісу президента

Бажання деяких молодих, якщо не сказати «мажористих» чиновників влаштувати собі стрімку кар’єру часто закінчується фіаско. Історія Миколи Калашника, який усього кілька місяців як очолює Київську область, і вже поспішає бігти далі – саме про це. Подробиці читайте у матеріалі агентства «Нація».

За даними нашого видання, голову Київської ОВА Миколу Калашника, який був повноцінно призначений на посаду тільки наприкінці березня, уже зібрався на підвищення: і не кудись, а в Офіс президента. Для Київщини це означає, що черговий керівник області затримався тут рівно настільки, щоб отримати потрібний запис у трудовій книжці й політичний «стаж», а не щоб вибудовувати системну політику на місці.

На жаль, це не перший такий випадок, коли Київщина стає трампліном для кар’єристів, які не встигають зробити в області нічого путнього, але вже біжать нагору, у високі кабінети. Нестерпне бажання самореалізації та наживим не дає можливості політичним «мажорам» працювати конструктивно. Область, яка є фактичним передмістям столиці, вкрай непростим і неоднорідним регіоном, знову ризикує опинитися в режимі експериментів і тимчасових керівників.

Складається враження, що Калашник, не знаючи того, сам хоче повторити «подвиг» Олексія Міхалича «Че Гевари» Чернишова. Той також почав будувати власну кар’єру з Київщини, використовуючи область як стартовий майданчик для входу у вищі ешелони влади. А далі настав час корупційних скандалів, «Міндічгейт» тощо. Подібні траєкторії завжди виглядають привабливо з точки зору короткої політичної дистанції, але часто завершуються тим, що чиновник виявляється розмінною монетою у внутрішньополітичних торгах і кадрових чистках. Особливо якщо чиновник сам з саме нічого не являє…

За нашою інформацією, Калачник пройшов спецперевірку на призначення заступником голови Офісу президента Андрія Єрмака. Попри проблеми та різку критику з вимогами його звільнення, Єрмак продовжує ухвалювати різні кадрові рішення. Це означає, що Єрмак, перебуваючи під тиском та критикою з боку інших представників політичного істеблішменту, все ще намагається формувати власну вертикаль лояльних управлінців, які завдячують підвищенням не результатами роботи, а особистою довірою керівнику Офісу.

Для Київської області це означає новий виток турбулентності. Жодне керівництво не може працювати тут довго і стратегічно: всі кудись біжуть. Замість Калашника головою Київської ОПА планується заступник голови Руслан Олійник, який вже тривалий час об’їжджає область та залишає всім свій номер мобільного (який за «гарною» традицією будь-якого очільника регіону змінить одразу після призначення). Такі «виїзди в поля» більше схожі на піар, ніж на довгострокове занурення в проблематику регіону.

Кадрові перестановки на Банковій неминуче впливають і на тих, кого зараз туди переводять. Калашник на Банковій як відомий свого часу політексперт Ігор Попов, який очолював Комітет виборців, а потім опинився заступником голови Секретаріату президента за часів Віктора Ющенка. Або ж можна згадати Юрія Чмиря при Януковичі – кадр в ліквідаційній бригаді, який під час Майдану намагався якось з кимось домовитися. А потім довго тікав…

Нинішня ситуація навколо Єрмака свідчить, що його можуть зняти у будь-який момент. Це означає, що разом із ним у відставку можуть піти й ті, хто сьогодні так поспішно міняє Київщину на кабінети на Банковій.