Як українська армія пройшла шлях від проголошення незалежності до великої війни

6 грудня Україна відзначає День Збройних сил - державне свято, встановлене Верховною Радою у 1993 році на честь українського війська. Дату обрали невипадково: саме 6 грудня 1991 року був ухвалений Закон "Про Збройні Сили України", який став точкою відліку новітньої історії армії

Про це повідомляє інформаційний портал "НАЦІЯ" із покликанням на  "РБК-Україна".

Свято також збігається з початком Першого зимового походу Армії УНР та з Днем святого Миколая - після переходу українських церков у 2023 році на новоюліанський і григоріанський календарі.

Відповідно до Конституції, саме на Збройні сили покладено оборону держави, захист суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Армія стримує збройну агресію Росії, охороняє повітряний та підводний простір у межах територіального моря, бере участь у боротьбі з тероризмом та забезпечує національну безпеку.

Підрозділи ЗСУ можуть залучатися до:

• заходів воєнного та надзвичайного стану;
• стримування та відсічі російської агресії;
• організації та підтримання руху опору;
• інформаційно-психологічних операцій;
• боротьби з піратством і тероризмом;
• захисту українських громадян та майна за кордоном;
• посилення охорони державного кордону;
• захисту суверенних прав України у виключній морській економічній зоні;
• запобігання розповсюдженню зброї масового ураження та незаконним перевезенням зброї чи наркотиків у відкритому морі;
• ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
• участі в міжнародних миротворчих і антитерористичних операціях.

Збройні сили України складаються з органів військового управління, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, навчальних підрозділів та установ. На чолі війська стоїть головнокомандувач - генерал Олександр Сирський.

Головнокомандувач ЗСУ - генерал Олександр Сирський (фото: facebook.com/CinCAFofUkraine)

Види ЗСУ:

• Сухопутні війська;
• Повітряні Сили;
• Військово-Морські Сили.

Окремі роди сил:

• Сили спеціальних операцій;
• Сили територіальної оборони;
• Сили логістики;
• Сили підтримки;
• Медичні сили;
• Сили безпілотних систем.

Окремі роди військ:

• Десантно-штурмові війська;
• Війська зв’язку та кібербезпеки.

Кожен із компонентів виконує власні завдання - від оборонних операцій на фронті до логістики, кіберзахисту, роботи зі зброєю та дронами. Разом вони формують систему, яка забезпечує стійкість і бойову спроможність українського війська у війні проти Росії.

Сучасні Збройні сили України формувалися разом із відновленням української державності. 24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила постанову "Про військові формування в Україні", підпорядкувавши всі війська парламенту, створивши Міністерство оборони та започаткувавши процес побудови власної армії. Це стало фундаментом для формування ЗСУ як окремого інституту незалежної держави.

Наказ Міністра оборони України від 23 грудня 1991 року № 4 про створення Збройних сил України (фото: wikipedia.org)

Становлення війська відбувалося в умовах радянської спадщини: офіцерський корпус на території України переважно складався з росіян, тоді як тисячі українських офіцерів служили в далеких округах. Ще до проголошення незалежності в країні посилювався рух за створення власної армії - від акцій протесту до вимог служити на території України. Водночас формувалися перші концепції майбутніх ЗСУ, а важливу роль відігравали офіцерські з’їзди та Спілка офіцерів України.

6 грудня 1991 року парламент ухвалив закони "Про оборону України" і "Про Збройні Сили України" та затвердив текст військової присяги. Міністр оборони Костянтин Морозов першим склав її у Верховній Раді. На початку 1992 року розпочалося масове добровільне приведення частин до присяги. Україна отримала один із найбільших військових потенціалів у Європі - тисячі одиниць техніки та третій за розміром ядерний арсенал, але водночас мусила скорочувати війська й адаптувати їх до нових реалій.

Проблема Чорноморського флоту

Одним із найгостріших викликів став Чорноморський флот. Попри територіальну належність, тривалі переговори з Росією завершилися тим, що Україна отримала лише частину кораблів, а бази ЧФ РФ залишилися в Криму - рішення, наслідки якого згодом стали фатальними для безпеки держави.

Військово-Морські Сили України (фото: facebook.com/MinistryofDefence UA)

Реформи, які стали точкою неповернення

Наприкінці 1990-х - 2000-х років ЗСУ проходили період глибоких реформ: було запроваджено тривидову структуру (Сухопутні війська, Повітряні сили, ВМС), змінено військово-адміністративний поділ, частини реорганізовували у бригади, скорочувалася чисельність до приблизно 180-200 тисяч. Держава декларувала перехід на контрактну основу, однак армія залишалася недофінансованою, а озброєння - радянським.

Російська агресія 2014 року докорінно змінила українську армію. ЗСУ проходили масштабну мобілізацію, створювали нові бригади, відновлювали систему управління та військову освіту. У 2016 році були сформовані Сили спеціальних операцій, а Десантно-штурмові війська отримали статус окремого роду. Активно розвивалася територіальна оборона.

Переозброєння та розвиток у 2014-2022 роках

Паралельно розпочалося системне переозброєння: війська отримували бронетранспортери БТР-3/БТР-4, танки "Булат" та "Оплот", ПТРК "Стугна", ракети "Вільха" і "Нептун". Посилювалися Повітряні сили й ВМС, з’являлися ударні безпілотники, зростала співпраця з НАТО та міжнародними партнерами.

Військова техніка в Україні (фото: facebook.com/GeneralStaff)

До 2022 року Збройні сили України пройшли шлях від спадкоємця радянського військового угруповання до сучасної, гнучкої та загартованої в боях армії. Власні доктрини, модернізоване озброєння, нова структура та потужна підтримка суспільства стали фундаментом, який дозволив вистояти у перші місяці повномасштабного вторгнення та продовжувати боротьбу за незалежність.

ЗСУ сьогодні

У 2025 році Збройні сили України - це велика, модернізована та багатокомпонентна армія, яка одночасно веде оборону проти Росії, впроваджує стандарти НАТО та продовжує наймасштабнішу трансформацію за всю історію незалежності.

Чисельність українського війська залишається однією з найбільших у Європі. За словами президента Володимира Зеленського, станом на січень 2025 року в армії служать близько 880 тисяч військових, безпосередньо залучених до бойових дій на фронті. За даними The Military Balance 2025 та Global Firepower, загальна чисельність ЗСУ оцінюється в межах 880-990 тисяч осіб. Це значний мобілізаційний ресурс, який Верховна Рада затверджує законом.

Український військовий (фото: GettyImages)

Водночас позиція України в рейтингу найсильніших армій світу демонструє тенденцію до зниження. Якщо у 2021 році Збройні сили України посідали 25-те місце за версією Global Firepower, то у 2023 році - завдяки підтримці партнерів - піднялися до 15-ї сходинки. Втім, у 2024 році Україна опустилася на 18-ту позицію, а у рейтингу на 2025 рік - уже на 20-ту серед 145 країн.