Медицина в умовах війни: як НАМН України під егідою Василя Лазоришинця будує нову систему допомоги військовим

В Інституті нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України відбулися Загальні збори Національної академії медичних наук України

Про перспективи української медицини та її діяльність в умовах війни, читайте у матеріалі «НАЦІЯ».

До участі долучилися керівництво НАМН України, представники органів державної влади, національних академій наук, а також академіки, члени-кореспонденти та делегати від наукових колективів. Ключовим моментом заходу стала звітна доповідь президента НАМН, академіка Василя Лазоришинця, який не лише підбив підсумки 2025 року, але й презентував масштабну ініціативу.

У своєму виступі Василь Лазоришинець наголосив, що попри надзвичайно складні реалії воєнного часу, система наукових установ НАМН, що налічує 31 інститут, продовжує демонструвати стабільну роботу. Серед головних досягнень Академії:

• Успішно впроваджуються новітні методи лікування в галузях кардіохірургії, нейрохірургії та трансплантології.
• Активно розвиваються напрями, пов’язані з лікуванням і реабілітацією поранених.
• Надається медична допомога у тісній співпраці з Національною службою здоров'я України (НСЗУ).
• Важливим кроком стала міжнародна інтеграція з Федерацією європейських академій медицини (FEAM), що відкриває перед українською наукою нові можливості у європейському просторі.

Пріоритетом на 2026 рік залишається доступність та безоплатність високотехнологічної медичної допомоги у співпраці з НСЗУ, а також подальший розвиток вітчизняної медичної науки.

Головний акцент команди Василя Лазоришинця наразі зосереджений на серйозній стратегічній ініціативі — створенні профільних медичних центрів для військовослужбовців, ветеранів та осіб, звільнених з полону. Ці центри створюватимуться як державні некомерційні підприємства (ДНП) або відокремлені структурні підрозділи зі своїм кошторисом на базі клінічних інститутів НАМН.

Особлива увага приділяється колишнім військовополоненим, адже тривале утримання в умовах хронічного стресу, гіпоксії та недостатнього харчування формує в них імуносупресію. Це стає патогенетичною основою для реактивації туберкульозу, прогресування хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та розвитку опортуністичних інфекцій.

Пілотний проєкт уже розгортається. Базою для першого Центру пульмонологічної реабілітації військових (ЦПРВ) обрано Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та грудної хірургії ім. Ф.Г. Яновського.

Цільова нозологія — пацієнти з туберкульозом, ХОЗЛ та інфекційними ураженнями нижніх дихальних шляхів. Проєктна потужність Центру складатиме 50 стаціонарних ліжок та амбулаторний модуль на 100 відвідувань щомісяця, із цільовим показником у 500 пацієнтів на рік.

Ключовим показником ефективності (КРІ) стане зниження частоти рецидивів на 30% впродовж року після виписки.

Аби подолати системну кризу фінансування, керівництво НАМН пропонує інноваційну модель змішаного фінансування (blended finance). Базове державне фінансування та цільове відшкодування від Міністерства оборони і Нацгвардії складатимуть до 20% бюджету. Основна частина коштів (до 70%) залучатиметься через трастові фонди НАТО та двосторонні угоди з країнами-членами Альянсу. Ще до 20% фінансуватимуть міжнародні донори – Світовий банк та структури ЄС.

Лікування у таких центрах відбуватиметься за стандартами клінічного менеджменту НАТО (STANAG 3) та міжнародними протоколами ВООЗ (Rehabilitation 2030). Для того, щоб забезпечити прозорість витрат та фінансову звітність за стандартами міжнародного аудиту, у структурі НАМН створюється спеціалізований офіс з управління міжнародними проєктами (PMO).

У разі успішної апробації пілотного проєкту, цю модель планують розгорнути й на інші заклади. Першочерговими інститутами для масштабування визначено Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського (для лікування ВІЛ, гепатитів та туберкульозу у полонених) та Інститут травматології та ортопедії (лікування бойової травми опорно-рухового апарату та гнійно-септичних ускладнень).