Олексій Вороненко: Дурдом із безкоштовними перевезеннями на Київщині

Почитав сьогодні пафосну маячню від кумедних чиновників про автобусні зламки, які французи на шарос утилізовують на Київщині. Біда, коли керують клоуни.

Недолугі чиновники за що би не взялись, все перетворюють на абсурд. Замість того, щоб чверть століття тому зробити цивілізовану монетизацію пільг та врегулювати оплату компенсації перевезення пільгових категорій пасажирів, все досі схоже на радянський союз.

Приклад пасажирських перевезень на Київщині за останні десять років. Валідаторів немає, монетизації пільг немає, цивілізованого прозорого відшкодування немає. Приватні перевізники змушені виконувати норми законодавства про перевезення пільговиків – пенсіонерів, ветеранів, інвалідів тощо, але по факту за свій рахунок, бо влада постійно «забуває» заплатити приватним перевізникам за пільговиків. Зате може карати перевірками тих, хто не виконує забаганки чиновників. Аналогічно місцева влада – відшкодовує перевезення пільговиків тим, кому хоче на свій розсуд та постійно організовує шантаж перевізників тарифами. Все в Україні дорожчає – продукти, електроенергія, пальне, а от тема збільшення тарифів на пасажирські перевезення – табу, бо треба піаритись перед виборцями на контролі дешевих цін на проїзд, а платити за це мають приватні транспортні компанії.

Інша крайність – де бюджети великі, влада тримає від радянських часів муніципальні АТП, абсолютно збиткові, але з бездонними можливостями для відмивання коштів на закупівлях старих автобусів і тролейбусів за кордоном, вічних ремонтах та дотаціях з бюджету цих збиткових муніципальних автопарків.

Інша дикість – в погоні за дешевим піаром влада запускає безкоштовні маршрути. Одна справа, крупні торгові мережі безкоштовно возять своїх клієнтів, щоб їм було легше витрачати кошти або американський мільярдер, який оплачує перевезення жителів свого котеджного містечка. А представники державної влади, які мають створювати цивілізовані умови конкуренції, фактично розбещують населення безкоштовним проїздом та знищують конкуренцію для приватних перевізників.

З міжміськими пасажирськими перевезеннями також море серйозних системних проблем. Взагалі дивуюсь, як ще хтось займається таким видом бізнесу. Після початку повномасштабного вторгнення приватні транспортні компанії отримали нові навантаження: виділення автобусів для евакуації, вилучення транспорту для потреб армії, масова мобілізація водіїв, ремонт техніки для армії та інша фактично допомога в обмін на бронювання працівників, відсутність компенсацій пошкоджень внаслідок «прильотів», постійні перевірки. Тому махінації влади навколо тарифів поступово знищують приватні пасажирські перевезення в Україні.

ДумайТЕ