Порушення прав людини на Житомирському полігоні: військові залишились без медичної допомоги

Днями військова омбудсменка Ольга Решетилова розповіла про медичні проблеми у війську. Проте лише в загальних рисах. А ось – конкретні факти, на які їй варто реагувати

В інтерв’ю «Суспільному» правозахисниця серед іншого торкнулася такої складної проблеми у війську, як медичне обслуговування. За її словами, найбільше скарг вона отримує через ненаправлення на військово-лікарську комісію (ВЛК) або на лікування. У таких випадках, каже Решетилова, її офіс реагує одразу, особливо коли людина потребує оперативного лікування або погано почувається. "Люди, які приходять у військо, не в найкращому стані здоров'я. Від них найбільше скарг на ненаправлення на ВЛК", — твердить омбудсменка. А командири нерідко пояснюють небажання направляти підлеглих на ВЛК тим, що комісію використовують для списання з армії.

На її думку, державі треба працювати над покращенням здоров'я військовослужбовців та їхнім відновленням, а також над медичним забезпеченням. Чудова думка, та чи реально пані Решетилова здатна допомогти мобілізованим? Отже, задачка для неї

Мобілізованих чоловіків з усієї України везуть для проходження БЗВП на сумнозвісний полігон на Житомирщині. Сумнозвісний, бо має дуже лиху славу через жахливі умови проживання людей, яких готують до захисту держави. Це не лише неповага до них, а й причина масових хвороб. У мобілізованих - застуди, отруєння, зараження, пневмонії та багато інших захворювань. Замість якісно готуватися до несення військової служби люди страждають від хвороб. Але лікуватися до госпіталю їх не відпускають

Після втечі декількох військовозобов'язаних у СЗЧ прямо зі стаціонару Житомирського військового госпіталю, громадян, які проходять навчання з БЗВП, перестали відпускати до обласного центру. На полігоні немає лікарні, туди лише двічі на тиждень з Житомира привозять лікарів. І то – для галочки, адже ліків немає, як й умов для лікування.

Таким чином, замість того, щоб майбутнього бійця швидко поставити в стрій, його змушують проходити навчання у хворому стані. Через такі знущання на полігоні вистачає випадків утечі мобілізованих. Люди тікають, щоб отримати медичну допомогу вдома і не померти на полігоні.

На описані факти необхідна негайна реакція командування. В Україні і так вистачає проблем із мобілізацією, а коли мобілізовані ще й стикаються з жахливими умовами на полігонах, це точно не додає довіри до армії. Втікають від ТЦК, ховаються по домівках, бо світ чутками повниться про нелюдське обходження з військовозобов’язаними.

Також украй потрібний депутатський контроль. У Верховній Раді багато нардепів, які знаються на військовій тематиці, на бідах із мобілізацією, їхній голос зараз дуже важливий. Не треба великого розуму придумувати, як ще обмежити чоловіків, аби вони не переховувалися від армії, а от як зберегти людей для служби та зацікавити не втікати в СЗЧ – ось тут державницьке мислення дуже потрібне. «Слуга народу» Сергій Кузьміних обраний від округу, на території якого описана вище проблема. Більш того, він сам випускник військового інституту, а у Верховній Раді входить до комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Не повинні мовчати і медійники. На жаль, багато з них, отримавши бронь, закриває очі на проблеми, прилаштувавшись «диванними» експертами. Мовчать й адвокати. У їхньому середовищі, на жаль, також існує неписане правило: витягаємо своїх (тих, хто платить), а доля інших нас не стосується.

Нарешті знову повернемося до омбудсменів. Уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець в ефірі «Суспільне Студія» розповів жахливі історії про поневолення «бусифікованих» у ТЦК, про побиття, які призводили до каліцтва або й до смерті. «У приміщеннях ТЦК та СП, принаймні за моєю інформацією, вже зафіксовано чотири випадки, коли прямо там люди просто померли. З незрозумілих причин, які, на жаль, потім навіть не вдається встановити своїми внутрішніми перевірками", — повідомив він. От завдання не тільки Решетиловій, а й Лубінцю, як головному в державі з прав людини, - замість констатувати постфактум, куди краще діяти превентивно, влаштувати інспектування навчальних центрів, побачити порушення не тільки в ТЦК, а й там. І почати з горезвісного полігону під Житомиром.