Володимир Бугров: Незалежність починається з освіти, свободи і відповідальності

35 років Незалежності України — це не просто дата, яку ми щороку відзначаємо 24 серпня. Це 35 років складного, часом болісного, але незворотного шляху нашої держави до усвідомлення власної свободи, власної ідентичності та власного майбутнього.

Для мене Україна — це передусім люди. Їхня гідність, свобода думки, здатність відповідально діяти та творити майбутнє.

Саме тому я переконаний: незалежність держави неможливо забезпечити лише політичними рішеннями чи економічними показниками. Вона починається з людини. З її освіти. З її здатності мислити критично. З розуміння власної історії та відповідальності за суспільство, у якому вона живе.

Освіта — фундамент незалежності

Майже все моє професійне життя пов’язане з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Я закінчив філософський факультет КНУ у 1991 році — саме в рік проголошення Незалежності України. Згодом працював викладачем, науковцем, проректором, а у 2021 році був обраний ректором Університету.

Тому я особливо добре розумію, наскільки тісно пов’язані незалежність держави та університетська освіта.

Університет — це не лише місце, де людина отримує професію.

Це простір, де вона вчиться ставити запитання.

Сумніватися.

Шукати аргументи.

Поважати іншу думку.

Брати на себе відповідальність.

Саме такі громадяни потрібні незалежній Україні.

Держава може бути сильною лише тоді, коли її громадяни здатні самостійно мислити та ухвалювати відповідальні рішення.

Війна змінила наше розуміння свободи

До 2022 року багато речей ми сприймали як належне.

Можливість навчатися.

Працювати.

Подорожувати.

Говорити українською.

Вільно обирати майбутнє.

Сьогодні ми знаємо: свобода не є чимось гарантованим назавжди.

Її потрібно захищати.

Українські військові захищають її зі зброєю в руках. Медики рятують життя. Волонтери допомагають фронту. Учителі продовжують навчати дітей. Науковці досліджують фундаментальні проблеми та пропонують прикладні висновки. Підприємці підтримують економіку.

Кожен робить свою справу.

І саме з таких щоденних зусиль складається стійкість держави.

Особливо важливо, що навіть в умовах повномасштабної війни українська освіта не зупинилася.

Університети продовжили працювати.

Студенти продовжили навчатися.

Викладачі продовжили викладати.

Наука продовжила розвиток фундаментальних знань та прикладних застосунків.

Це також форма опору.

Україна має перемогти не лише на полі бою

Перемога України — це не тільки військова перемога.

Безумовно, першочергове завдання сьогодні — вистояти та перемогти агресора.

Але після перемоги перед нами постануть не менш складні завдання.

Ми повинні будемо відновлювати міста, університети, школи, наукові установи.

Повертати людей.

Створювати умови для розвитку молоді.

Відновлювати економіку.

І водночас — будувати державу, в якій українці відчуватимуть, що їхнє майбутнє залежить від них самих.

Нам потрібна країна, де знання мають цінність.

Де науковець може реалізувати свої ідеї.

Де талановитий студент має можливість отримати якісну освіту.

Де молодий фахівець бачить перспективу не лише за кордоном, а й в Україні.

Молодь — головний ресурс держави

Я переконаний, що майбутнє України сьогодні перебуває в аудиторіях українських університетів.

Там навчаються майбутні лікарі, інженери, журналісти, дипломати, науковці, підприємці, військові, державні управлінці.

Саме вони через десять, двадцять чи тридцять років визначатимуть, якою буде Україна.

Наше завдання — дати їм не тільки диплом.

Ми маємо дати їм можливість мислити масштабно.

Розуміти світ.

Знати історію своєї країни.

Бути конкурентними.

І водночас залишатися українцями.

Українська освіта повинна бути відкритою до світу, але не втрачати власної ідентичності.

Це особливо важливо сьогодні, коли Україна інтегрується до європейського освітнього та наукового простору.

Україна має бути державою можливостей

35 років Незалежності — це хороший момент не лише для того, щоб згадати минуле, а й поставити собі запитання: якою ми хочемо бачити Україну через наступні 35 років?

Я хочу бачити Україну державою можливостей.

Державою, де молодій людині не потрібно виїжджати за кордон лише тому, що вдома вона не бачить перспектив.

Державою, де університети є центрами науки, інновацій та суспільного розвитку.

Державою, де свобода слова та академічна свобода є фундаментальними цінностями.

Державою, яка поважає своїх захисників і створює гідні умови для ветеранів.

Державою, яка інвестує в освіту не за залишковим принципом, а розуміє: інвестиції в знання — це інвестиції в національну безпеку.

Адже сильна армія захищає територію.

А сильна освіта захищає майбутнє.

Незалежність — це відповідальність кожного

Ми звикли говорити про державу як про щось окреме від нас.

Але держава — це ми.

Її сила залежить від того, наскільки чесно ми працюємо, наскільки відповідально виконуємо свої обов’язки, наскільки поважаємо закон і наскільки готові думати не лише про власні інтереси.

Незалежність починається з відповідальності.

Відповідальності викладача перед студентом.

Відповідальності науковця перед суспільством.

Відповідальності журналіста перед читачем.

Відповідальності чиновника перед громадянином.

Відповідальності кожного українця перед майбутнім своєї країни.

Саме це розуміння повинно стати однією з головних цінностей сучасної України.

Вірю в Україну, яка переможе

Сьогодні Україна проходить, мабуть, найважче випробування за всі роки незалежності.

Але водночас ми бачимо те, чого раніше не бачили ніколи.

Надзвичайну силу українського суспільства.

Здатність об’єднуватися.

Здатність допомагати одне одному.

Здатність захищати своє.

І здатність навіть у найскладніші часи думати про майбутнє.

Я вірю в Україну.

Вірю в її молодь.

Вірю в українську освіту і науку.

Вірю в університети, які формуватимуть нове покоління українців.

І вірю, що наша перемога стане початком великої роботи — створення України, яка буде не лише незалежною, а й сильною, демократичною, освіченою та конкурентоспроможною державою Європи.

35 років тому Україна проголосила незалежність.

Сьогодні українці щодня доводять, що готові її захищати.

Наше завдання — зробити так, щоб наступні покоління не лише отримали цю незалежність у спадок, а й мали всі можливості для її розвитку та зміцнення.

З 35-річчям Незалежності, Україно!

Нехай свобода, знання і відповідальність стануть фундаментом нашої перемоги та майбутнього.

Володимир Бугров, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2021-2026)