«Ревіталізація» з ризиком катастрофи: як родина Довгого підкопує «Софію Київську»

Визначний артист Богдан Бенюк в одному з недавніх інтерв’ю сказав фразу, з якою погодяться кияни та гості столиці: «Зараз Київ захаращений висотними будинками, зіпсований геть». А хто його зіпсував, варвари-чужинці чи свої доморощені забудовники?

Небайдужі кияни помітили, що близько трьох місяців на вулиці Рейтарській, у самому серці столиці, тривають дивні будівельні роботи. Постійний гуркіт техніки, над місцем робіт висить хмара пилюки. Виявилося, у Георгіївському провулку, 9 відбувається реконструкція занедбаної історичної будівлі. Забудовники називають це «ревіталізацією», себто, будівлі дають нове життя. Насправді, те, що там діється, швидше нагадує повноцінне будівництво нового офісного центру посеред історичних пам’яток.

Журналісти поцікавилися, хто ж проводить роботи. З’ясувалося, проєкт публічно пов’язаний із Dovgiy Family Office – бізнес-структурою родини Олеся Довгого, колишнього секретаря Київської міської ради часів Леоніда Черновецького та двічі нардепа, який у червні минулого року склав мандат. Сам факт складання мандату під час війни, коли від народних депутатів залежать дуже важливі рішення, багато чого каже про цього діяча. Проте мова далі не про це, а про діяльність Dovgiy Family Office.

Структура позиціонує себе як українська інвестиційна компанія, серед напрямків якої - відновлення нерухомості. Головним розробником проєкту є архітектурна агенція Юнакова та студія ландшафтного дизайну «Фрейя». Реалізацію простору оцінювали приблизно у три роки. Простір – ключовий момент, адже йдеться про історичну частину столиці. Прямо навпроти будівлі розташована брама Рафаїла Заборовського – західний парадний в’їзд до колишньої резиденції київських митрополитів на території Софії Київської, пам’ятка українського бароко XVIII століття.

ВАЖЛИВО: у 2015 році Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО наклав мораторій на будівництво у буферних зонах пам’яток зі статусом всесвітньої спадщини. Це стосувалося архітектурного ансамблю Софіївського Собору, а також Києво-Печерської Лаври.

Ось так виглядав будинок на Георгіївському, 9 та сквер перед ним до початку робіт

Ось так виглядає двір будинку з боку Рейтарської зараз

Окрім купи будівельного сміття можна побачити насипи ґрунту та екскаватор на задньому фоні. Тобто, прямо зараз під будинком ведуться якісь земельні роботи. І це не пошук археологами скарбів київських митрополитів, а масштабне будівництво. За наявною інформацією, «ревіталізовану» будівлю хочуть перетворити на бізнес-центр із великим підземним паркінгом прямо під історичною пам’яткою Святої Софії.

ВАЖЛИВО: у 2018 році Київрада офіційно повідомляла, що в районі вулиці Рейтарської та провулку Георгіївського профільні департаменти КМДА не видавали жодних дозволів на будівництво. Тоді наголошувалося, що у буферній зоні Софійського собору заборонені нове будівництво та реконструкція зі збільшенням поверховості.

У 2021 році проєкт описувався як відновлення занедбаної історичної будівлі із планами зробити там бутиковий бізнес-простір, офіси, парк, відновити дах і фасад та провести  всередині  капремонт. Тобто, будівлю мали відреставрувати, але пізніше, у 2025-му, відбувся ребрендинг, тепер це подається, як Sophia Park Residence з резиденціями, галереями, публічним простором та культурним компонентом.

Та найцікавіше – далі. Рішенням Київради від 21.11.2024 №394/10202 ТОВ «Георгіївський Резиденс» (належить родині Довгих) було передано земельну ділянку на вул. Рейтарській, 8-5, Б в оренду «для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі». Це трохи не схоже на формулювання «для будівництва», «реконструкції з паркінгом» або навіть «ревіталізації». Оренда – тимчасове користування, орендарі зазвичай не працюють на орендованих ділянках екскаваторами. Якщо точніше, орендар у межах свого правового статусу може виконувати дії, пов’язані з нормальним утриманням будівлі та ділянки, а саме прибирання, благоустрій, поточне обслуговування, ремонт мереж, аварійні роботи, забезпечення доступу до будівлі тощо. Але ж не розкопувати територію для підземного паркінгу! Уявіть: ви здаєте свою квартиру в одному вигляді, а квартиронаймач у ній самовільно переносить несучі стіни, щось добудовує, створюючи тим самим ризики для всіх мешканців будинку.

Будь-яке будівництво потребує погодження, а коли йдеться про будівельні роботи у буферній зоні ЮНЕСКО, погодження необхідне поготів. Забудовник про це добре знає, тому замовив розрахунок впливу реконструкції нежитлових будівель на Георгіївському, 9 та Рейтарській, 8-5 Б на гідрогеологічні умови. Цим займався Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень Національної академії наук України на замовлення ТОВ «Георг Дев'ятий» (також належить родині Довгих). Про таке замовлення йдеться у реєстраційній картці науково-дослідних робіт від 25.10.2024 року.

Метою робіт науковців було створення модернізованої гідрогеологічної моделі фільтрації. Простіше кажучи, вони хотіли переконатись, чи не змиє пам’ятку ЮНЕСКО ґрунтовими водами, які може зачепити пан Довгий, розкопуючи своє підземелля. Висновку цих робіт у відкритому доступі досі немає. На сайті Інституту є лише повідомлення, що 19 грудня 2024 року на вченій раді розглядали наукові результати звіту за цією договірною тематикою, де доповідачами були В.Ю. Саприкін і Ю.О. Негода. Але текст висновку або презентація з результатами - не опубліковані.

Не поспішає ділитись підсумком наукового дослідження і Dovgiy Family Office, мовчать архітектурна агенція Юнакова і скульптор Назар Білик, який є автором проєкту  «Сад Нарбута» на Рейтарській. Можливо, причина мовчанки в тому, що вивезення величезної кількості ґрунту прямо з-під історичної забудови в центрі Києва може призвести до катастрофічних наслідків, а саме до зміни русел підземних водойм, і в результаті до масштабних зсувів? Але при цьому будівельні роботи тривають.

Існує значний ризик, що офісний центр Довгого, розпіарений ним «Сад Нарбута», і¸ не дай Боже, Національний заповідник «Софія Київська» разом із кількома іноземними посольствами та державними установами, можуть просто провалитись під землю.

І до Олеся Довгого були спроби «ревіталізації» у буферній зоні біля Святої Софії. 5 березня 2024 року Верховний Суд відмовив приватній компанії "Л-Капітал" у реконструкції чи перебудові готельно-офісного комплексу "Прага" поблизу заповідника. Судова тяганина тривала роками. Коментуючи рішення суду, у Міністерстві культури зазначали: проведення реставрації нежитлових будівель у цьому місці у запланованому вигляді «призвело б до негативного впливу на візуальне сприйняття об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – компонента «Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди». Також забудова могла заважати перспективному виду на дзвіниці Софії Київської. А у випадку з бізнес-центром Довгого йдеться не про порушення візуального сприйняття історичної пам’ятки, а про високий ризик її руйнування. Громадянське суспільство та влада не мають права мовчати про цю ситуацію!